Викладено зміст і методику проведення навчально-польової практики з геології, геоморфології, метеорології і мікрокліматології, гідрології, географії грунтів, картографії, комплексної фізико-географічної практики та сезонних спостережень. У кожному виді практики детально розглянуто підготовчий, польовий і камеральний періоди. Подано рекомендації щодо застосування одержаних знань у шкільному курсі географії на уроках та під час проведення екскурсій і походів з метою вивчення природних умов і ресурсів рідного краю.

Узагальнено результати комплексного дослідження озер Волині. Розглянуто природні умови та антропогенні чинники формування лімносистем, лімнологічні особливості озер (морфолого-морфометричні, гідрологічні, термічні, гідрохімічні). Наведено різноманітну інформацію про стан водойм, їх природні ресурси.

Основні аспекти розглянуто з урахуванням сучасної екологічної ситуації в Україні з метою поглиблення у фахівців знань природоохоронного профілю, єдиного екологічного світогляду та системної методології, формування екологічної культури особистості з метою регуляції взаємодії людини та природи. Основні аспекти включають науково обгрунтовані напрямки підвищення ефективності екологічної освіти працівників усіх сфер народногосподарського комплексу. Наведено навчальні плани з основних напрямків екологічної освіти та програми курсів навчальних дисциплін.

Висвітлено історію виникнення, життя й охорони річок Волині, особливості їх вивчення та систему дослідження, а також використання їх водних ресурсів і пов'язані з цим екологічні проблеми. Наведено детальний опис гідроморфних ландшафтів Полісся, їх біосферні функції, а також грунтовну фізико-географічну довідку про даний регіон. Досліджено основні чинники забруднення малих річок та їх вплив на стан вод річкових систем, запропоновано заходи щодо зниження їх забруднення, подано оцінку якості води за мікробіологічними показниками в пунктах водокористування.

Висвітлено основні напрямки діяльності у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та екобезпеки в Україні. Наведено витяги з чинних законодавчих актів, а також словник-довідник, що розкриває суть термінів і понять з екології та інших наук, пов'язаних з охороною довкілля.

Розглянуто сучасний стан території Луцька, а також проблеми, що виникають на урбанізованих територіях. Проаналізовано вплив промисловості, транспортного комплексу, комунального та водного господарства міста на довкілля. Показано роль господарсько-екологічних передумов у формуванні екологічних особливостей житлово-промислової агломерації. Наведено еколого-гідрохімічний аналіз регіону.

Рассмотрены современное состояние территории Луцка, а также возникающие на урбанизированных территориях проблемы. Проанализировано влияние промышленности, транспортного комплекса, коммунального и водного хозяйства города на окружающую среду. Показана роль хозяйственно-экологических предпосылок при формировании экологических особенностей жилищно-промышленной агломерации. Приведен эколого-гидрохимический анализ региона.

Розглянуто природні, економічні, управлінські та технічні передумови розвитку, сучасний стан і перспективи водогосподарського комплексу України. Наведено результати еколого-економічної оцінки водоресурсного потенціалу регіонів і територіальної концентрації водокористування. Висвітлено правові засади й економічні механізми його раціоналізації, особливості моделювання розвитку водогосподарських комплексів, питання міжнародного співробітництва в даній сфері.

Рассмотрены природные, экономические, управленческие и технические предпосылки развития, современное состояние и перспективы водохозяйственного комплекса Украины. Приведены результаты эколого-экономической оценки водоресурсного потенциала регионов и территориальной концентрации водопользования. Освещены правовые основы и экономические механизмы его рационализации, особенности моделирования развития водохозяйственных комплексов, вопросы международного сотрудничества в данной сфере.

Проаналізовано напрямки, масштаби та вплив антропогенної діяльності на довкілля у межах зони санітарної охорони підземних водозаборів. Запропоновано методику оцінювання впливу господарської діяльності на водні ресурси, наведено рекомендації щодо її використання в інших містах.

Проаналізовано сучасний стан природного середовища й екологічні проблеми Рівного. Висвітлено вплив промисловості, транспортного, водогосподарського та комунального комплексів на довкілля міста. Розкрито роль господарсько-екологічних передумов у формуванні сучасного екологічного стану житлово-промислової агломерації Рівного. Описано територію міста в контексті потенціалу техногенного впливу, стійкості ландшафтів, екологічної безпеки та відеоекологічної сприятливості (комфортності). Проведено короткострокове прогнозування тенденцій зміни стану довкілля. Визначено основні шляхи та заходи екологічної оптимізації міської території.

Проанализированы современное состояние природной среды и экологические проблемы Ровного. Освещено влияние промышленности, транспортного, водохозяйственного и коммунального комплексов на окружающую среду города. Раскрыта роль хозяйственно-экологических предпосылок в формировании современного экологического состояния жилищно-промышленной агломерации Ровного. Описана территория города в контексте потенциала техногенного влияния, устойчивости ландшафтов, экологической безопасности и видеоэкологической благоприятности (комфортности). Проведено краткосрочное прогнозирование тенденций изменения состояния окружающей среды. Определены основные пути и мероприятия экологической оптимизации городской территории.

Проаналізовано природний та антропогенний вплив на формування якості поверхневих вод Волині, особливості прогнозування його стану, оптимізації водогосподарського комплексу, фізико-хімічні показники води та забруднювальних речовин для покращання екологічного стану водних об'єктів (ВО). Визначено геолого-геоморфологічні та гідрологічні чинники та процеси формування якості поверхневих вод, вплив техногенного навантаження на режим підземних вод. Висвітлено закономірності просторово-часової зміни умов формування якості поверхневих вод та їх роль у динаміці екологічного стану ВО.

Освещены результаты комплексного исследования режимообразующих факторов стока и всего процесса формирования дождевых расходов в природных, а также сложных измененных или нарушенных человеком условиях. Дана природно-мелиоративная характеристика среднего и верхнего Поднепровья. Предложен метод расчета дождевых паводков с водосборов малых рек равнинных территорий, подверженных интенсивному антропогенному воздействию. Даны методические рекомендации по совершенствованию существующих методов расчета паводочных расходов.

Наведено результати комплексного географічного аналізу й оцінки природного агроресурсного потенціалу Волинської області. Визначено структуру даного потенціалу і його територіальні особливості. Увагу приділено проблемам пошуку та розробки оптимальних методів сільськогосподарського виробництва, а також визначенню взаємозв'зків між природно-географічними показниками території та еколого-економічними наслідками аграрної діяльності.

Приведены результаты комплексного географического анализа и оценки природного агроресурсного потенциала Волынской области. Определены структура данного потенциала и его территориальные особенности. Уделено внимание проблемам поиска и разработки оптимальных методов сельскохозяйственного производства, а также определению взаимосвязей между природно-географическими показателями территории и эколого-экономическими последствиями аграрной деятельности.

Визначено підходи до оптимізації агроекологічного стану осушуваних земель (ОЗ) та особливості використання місцевих добрив та меліорантів, які сприяють покращенню властивостей та режимів меліорованих грунтів. Проаналізовано екологічну, економічну та енергетичну ефективність впливу локального застосування добрив та місцевих меліорантів на продуктивність сільськогосподарських культур на ОЗ.

Определены подходы к оптимизации агроэкологического состояния осушиваемых земель (ОЗ) и особенности использования местных удобрений и мелиорантов, способствующих улучшению свойств и режимов мелиолированных почв. Проанализированы экологическая, экономическая и энергетическая эффективность влияния локального применения удобрений и местных мелиорантов на продуктивность сельскохозяйственных культур на ОЗ.

Розглянуто існуючі структури управління охороною праці на державному, регіональному та галузевому рівнях, на рівні підприємства, установи чи організації. Наведено існуючу нормативно-правову базу у цій сфері. Висвітлено питання щодо професійного відбору, психології праці, її безпеки та їх ролі в організації управління охороною праці на виробництві. Викладено рекомендації міжнародної організації охорони праці та державних органів нагляду і контролю в Україні стосовно побудови і впровадження сучасних ефективних систем управління охороною праці. Розглянуто перспективи подальшого розвитку й удосконалення систем управління охороною праці. Наведено поняття, терміни та визначення в галузі управління охороною праці та у сфері державного управління суспільним виробництвом. Визначено першочергові завдання у сфері державного управління охороною праці. Розглянуто державний нагляд і контроль за станом охорони праці. Описано завдання та права органів управління охороною праці на регіональному рівні.

Увагу приділено проблемі реалізації теоретичних і технічних рішень, щодо створення екологічної безпеки, покращанню екологічної ситуації та зменшенню захворюваності мешканців, що проживають в межах зони впливу сміттєзвалища. Обгрунтовано, розроблено та запропоновано рішення локалізації забруднення грунтів, грунтових і підземних вод важкими металами від сміттєзвалища, для чого проведено комплекс натурних і теоретичних досліджень. Встановлено залежності розподілу забруднення в грунті та грунтових водах. Розроблено математичну модель розповсюдження забруднення від сміттєзвалища, на основі якої запропоновано інженерну мережу гідротехнічних споруд для перехоплення та відводу забруднених вод. Проведено характеристику грунтового покриву території звалищ і прилеглих ділянок. Наведено розподіл техногенних елементів по території зони впливу сміттєзвалища.

Проаналізовано динаміку чисельності населення, його природного та механічного руху і розподіл за віковими групами. Встановлено основні тенденції динаміки населення, що потребує соціального захисту. Оцінено зміни в середньорічній кількості найманих працівників, рівні безробіття.

Наведено основні дані про науку гідрологію та гідросферу, які є предметом вивчення. Особливе значення приділено взаємозв'язку і взаємозалежності гідросфери з іншими компонентами географічної оболонки, її значенню у розвитку природних явищ, що трапляються в житті та в господарській діяльності людини. Розглянуто структуру складових гідросфери: річки, озера, болота, льодовики, підземні води. Приділено увагу приладам, методам вимірювання і розрахункам складових стоку.

Проаналізовано пріоритети соціально-економічного розвитку м. Луцька, що передбачаються Генеральним планом. Встановлено, що у порівнянні із попереднім, новий Генплан містить багато матеріалів стосовно важливих аспектів екологічного розвитку міста. Для реалізації Генплану та Програми соціально-економічного розвитку міста до 2020 р. необхідно проводити комплекс заходів по поліпшенню екологічного стану території Луцька. Базою для проведення таких заходів є інженерний захист територій. Він включає в себе: інженерно-гідрогеологічне порядкування, яке передбачає захист від несприятливої дії підземних вод; розробку і втілення механізмів ефективної протидії несприятливим екзогенним геологічним процесам; заходи по захисту території міст від несприятливої дії поверхневих вод; заходи по захисту від ерозії грунтів; підвищення екологічної безпеки міст та локальному рівні. Перша група заходів вирішує проблеми підтоплення території, присадок грунтів у зоні депресійних воронок, руйнування будинків і споруд. Серед несприятливих екзогенних геологічних процесів в місті відбуваються карст, суфозія просадки грунтів фільтраційного та гідродинамічного характеру, зсуви на заплаві річок та в місцях підрізання терас, руйнування берегів унаслідок меандрування річок, ускладнення умов будівництва тощо. Несприятлива дія поверхневих вод проявляється в місті під час повеней і поводків, коли річки виходять із берегів і затоплюють розміщені на заплаві житлові будинки, підприємства, дороги. Протиерозійні заходи передбачають спорудження водозатримувальних валів. Підвищення екологічної безпеки міста полягає у підвищенні екологічної стійкості ландшафтів, зменшенні техногенних навантажень, зменшенні екологічного ризику на потенційно-небезпечних об'ектах.